Відновлення української металургії під загрозою через наближення фронту до Покровська
Крихке відновлення промисловості України знову опинилося під загрозою: бойові дії наближаються до найбільшого в країні басейну коксівного вугілля — сировинної основи металургійної галузі.
12 грудня Metinvest — найбільша гірничо-металургійна група країни, що належить Rinat Akhmetov — оголосила про призупинення роботи однієї з вугільних шахт поблизу Pokrovsk у Donetsk Oblast. Рішення ухвалене на тлі посилення обстрілів і наближення лінії фронту. Працівників підприємства разом із родинами було евакуйовано.
Шахта входить до складу Coal Group Pokrovske — найбільшого виробника коксівного вугілля в Україні. Комплекс забезпечує близько 90% внутрішнього видобутку коксівного вугілля — ключової сировини для виробництва коксу, що використовується у доменному виробництві сталі. Проєктна потужність видобутку становить приблизно 3,6 млн тонн на рік. Призупинена шахта забезпечувала близько половини обсягу коксівного вугілля, що видобуває Metinvest.
Якщо роботу всього комплексу буде зупинено, наслідки виходитимуть далеко за межі вугільних районів сходу країни.
Вузька індустріальна база
Металургія традиційно є однією з опор українського експорту. До повномасштабного вторгнення Росії країна виробляла 21 млн тонн сталі на рік. У 2022 році, після знищення великих металургійних комбінатів у Маріуполі та перебоїв з енергопостачанням, обсяги виробництва впали до 6,2 млн тонн.
Згодом почалося помірне відновлення. Відкриття нового експортного коридору через Чорне море у вересні 2023 року дозволило відновити морські поставки чавуну та напівфабрикатів. Протягом 2024 року експорт помітно зріс, а загальний обсяг виробництва сталі, за прогнозами, сягне близько 7,3 млн тонн.
Однак це відновлення залишається вразливим. Українські інтегровані металургійні заводи залежать від постачання вітчизняного коксівного вугілля з Покровська. У разі повної зупинки видобутку підприємствам доведеться імпортувати кокс або вугілля — за цінами більш ніж на 30% вищими за внутрішні.
Наразі імпорт обмежений, основним постачальником є Польща. Значне нарощування поставок вимагатиме перебудови логістики, активнішого використання портової інфраструктури та залізничних коридорів, а також посилить залежність від волатильних світових цін. Формування нових ланцюгів постачання в умовах війни може тривати роками.
Економічна війна на виснаження
Ситуація навколо Покровська підкреслює ширшу проблему: значна частина важкої промисловості України зосереджена у прифронтових регіонах. Із просуванням російських військ у Донецькій області тиск на видобувну та транспортну інфраструктуру зростає.
Втрата внутрішньої бази коксівного вугілля стане прямим ударом по металургії — одному з найбільших джерел експортної виручки та податкових надходжень. За оцінками галузевої асоціації «Укрметалургпром», втрата Покровська може призвести до скорочення металургійного виробництва до 50% і зменшення бюджетних надходжень приблизно на 15 млрд грн (близько $360 млн).
Сталь має стратегічне значення не лише з фіскальної точки зору: вона необхідна для відновлення інфраструктури, виробництва залізничної продукції та елементів оборонно-промислового комплексу. У цьому сенсі боротьба за вугільні райони сходу України має як військовий, так і економічний вимір.
Три сценарії розвитку
Майбутнє української металургії тепер безпосередньо залежить від розвитку подій на фронті.
В оптимістичному сценарії перебої у видобутку залишаться частковими, а лінія фронту стабілізується на підступах до Покровська. Виробництво може утриматися на рівні близько 7 млн тонн на рік — за вищих витрат, але зі збереженням експортного потенціалу через Чорне море.
Базовий сценарій передбачає повну зупинку видобутку на Pokrovske з керованим заміщенням за рахунок імпорту. У такому разі виплавка сталі може скоротитися до 4–5 млн тонн, маржа різко зменшиться, а частину доменних печей доведеться періодично зупиняти.
Найгірший сценарій — у разі захоплення або руйнування шахт і пов’язаної інфраструктури — означатиме структурне згортання доменної моделі виробництва. Обсяги можуть впасти нижче 3 млн тонн на рік, що прискорить перехід до електросталеплавильного виробництва на основі металобрухту та імпортної сировини.
На глобальному рівні вплив буде обмеженим, але помітним. Україна залишається важливим постачальником чавуну та напівфабрикатів для європейських і турецьких підприємств. Різке скорочення експорту призведе до звуження регіональної пропозиції та підтримає ціни, особливо у Східній Європі.
Момент істини
Поки що інші шахти Metinvest продовжують роботу. Проте зупинка однієї з них стала сигналом про те, наскільки нестабільною є ситуація.
Покровськ — це не просто шахтарське місто. Це ключова ланка традиційного ланцюга українського доменного виробництва. Якщо видобуток тут остаточно припиниться, відновлення промисловості, яке розпочалося після 2022 року, може знову зупинитися — демонструючи, наскільки економічна стійкість України й надалі залежить від лінії фронту.
